Юристи ГО “Ліга українських правозахисників” мають значний досвід у супроводі постраждалих від ґендерно зумовленого насильства. Часто постраждалі не ідентифікують себе як постраждалих бо вони керуються стереотипним сприйняттям і часто сприймають насильство як норму. Ні! Це не норма! Це правопорушення і постраждала особа має отримати комплексну допомогу, – медичну, психологічну, юридичну, соціальну.

Ґендерно зумовлене насильство (ҐЗН) — це загальний термін, що означає насильство, спрямоване проти особи через її гендерну належність або насильство, яке непропорційно впливає на осіб певної статі. Це можуть бути будь-які неправомірні дії, що вчиняються проти волі людини та ґрунтуються на соціальних (ґендерних) відмінностях та шкодять людині. Воно може включати фізичне, сексуальне, психологічне або економічне насильство, а також погрози вчинення таких дій. Такі дії можуть вчинятися як публічно, так і приватно.

Найбільш розповсюдженою формою ҐЗН є домашнє насильство. За європейськими стандартами домашнє насильство є небезпечним правопорушенням, на яке Держава має ефективно реагувати. В Україні через тривале радянське та пострадянське стереотипне сприйняття ще досить часто домашнє насильство сприймається як «б’є значить любить», що є неприйнятним для цивілізованого суспільства.

За загальною статистикою поліції за кожний рік 80-85% постраждалих – жінки.

За звітом міжнародної організації UN WOMEN за 2024 рік – щодня 140 жінок у світі гинуть від рук свого партнера чи родича.

Також, нажаль, розповсюдженою формою ҐЗН є сексуальне насильство.

ҐЗН є проявом ґендерної нерівності.

Юристи та адвокати організації є фахівцями, які застосовують потерпілоорієнтовний підхід у супроводі та юридичному захисті постраждалих. Він означає чуйний, емпатичний, співчутливий підхід до роботи з постраждалими від ГЗН, який зосереджується на забезпечені їхньої безпеки та сприянні реалізувати саме їх волю.

За Міжвідомчими мінімальними стандартами протидії ҐЗН, орієнтований на постраждалих підхід означає, що до кожної постраждалої слід ставитися з повагою, добротою та емпатією, розуміти, що всі постраждалі є унікальними та мають різні сильні сторони, можливості та механізми подолання труднощів, по-різному реагують на ГЗН і в результаті матимуть різні потреби, мають право вирішувати, кому слід знати про те, що з ними сталося та що буде далі.

Юристи організації в своїй щоденній роботі керуються Керівними принципами протидії  ґендерно зумовленому насильству.

Безпека. Стосується як фізичної безпеки, так і почуття психологічної та емоційної захищеності. На всіх етапах програмування потрібно зважати на ризики для жінок і дівчат, які звертаються та беруть участь у програмі, і забезпечувати, щоб це не загрожувало їм ще більшою шкодою.

Конфіденційність. Стосується права людини обирати, кому вона розповість чи не розповість свою історію. Кожна постраждала особа є власником пережитого нею; рішення про розкриття будь-якої інформації, пов’язаної з випадком або постраждалою особою, залишається лише за нею. Конфіденційність сприяє та підтримує безпеку, довіру й наділення правами та можливостями. Послуги протидії ГЗН повинні розроблятися такими, щоб зберігати конфіденційність.

Повага. Повага до вибору, прав і гідності жінок, дівчат і постраждалих від ГЗН, означає, що постраждалі є головними дійовими особами у всіх аспектах надання послуг. У всіх діях потрібно керуватися повагою до вибору, бажань, прав та гідності постраждалих.

Недопущення дискримінації. Програми протидії ГЗН повинні ґрунтуватися на аналізі того, якими способами ідентичність підвищує ризик ГЗН та може створювати додаткові перешкоди для звернення за допомогою. Програми мають розроблятися таким чином, щоб бути інклюзивними та відповідати потребам різних жінок і дівчат.

Вирішення конкретних юридичних питань постраждалої людини, яка звернулась до юристів організації повинно дати їй можливість розірвати коло насильства, а для цього ми консультуємо та представляємо інтереси постраждалої в адміністративних, цивільних, кримінальних провадженнях, в поліції, судах, державних установах.