Сьогодні, 09.07.2026р. на сайті Європейського суду з прав людини було опубліковано рішення по справі «Хоптяр та інші проти України» (заява №16468/20).

Заявників в цьому кейсі в ЄСПЛ представляла адвокатка Юлія Сегеда, яка є керівницею ГО «Ліга українських правозахисників».

«Ця справа та винесене Судом рішення є дуже важливим для України бо воно стосується типових порушень прав людини, які відбуваються на стадії досудового розслідування, в яких потерпілі особи не отримують належного та ефективного розслідування злочину, скоєного проти них. Скарга до ЄСПЛ була нами подана в 2020 році та стосувалась подій 2016 року. Але, нажаль і досі органи слідства продовжують аналогічні порушення в багатьох випадках» – говорить Юлія Сегеда

Фабула подій:

В 2016 році жінку побив її цивільний чоловік. Він наніс їй декілька ударів, спричиним тілесні ушкодження. Також у неї на руках був маленька дитина – їх син. Він також отримав тілесні ушкодження та потребував медичної допомоги. На крик про допомогу в кімнату увійшли батьки жінки та її мама також отримала тілесні ушкодження від чоловіка її доньки. Тобто постраждалими були три особи – жінка, її маленький син та її мама. Всі пройшли обстеження та за висновком експерта визначені у всіх тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості.

Жінка та її мама звернулись до поліції (на той час відділ поліції АНД району у місті Дніпро).

Кримінальне провадження було розпочато за фактом нанесення тілесних ушкоджень тільки жінці. Вона була визнана потерпілою. Її син та мати статус потерпілих не отримали. Мати була допитана як свідок, хоча вона наполягала на тому, що є потерпілою особою і подавала заяву.

І хоча заявники одразу вказали хто саме наніс їм та дитині тілесні ушкодження, слідство весь час проводилось щодо «невстановленої особи».

Протягом трьох років в розслідуванні не відбувалось нічого, жінка була допитана як потерпіла через 2 роки після початку слідства, а її мати була допитана як свідок в 2018 році. А через три роки в 2019 році заявниці дізнались що кримінальне провадження закрито за відсутності складу злочину бо слідство не встановило винну особу.

В 2019 році постраждалі звернулись до адвокатки Юлії Сегеди, яка отримала документи, що підтверджують неналежне слідство та закриття провадження. Адвокатка оскаржила постанову про закриття кримінального провадження і розслідування було поновлено.

Але в цей період слідство також було формально поновлено, але необхідні слідчі дії не були проведені, підозра пред’явлена не була і в 2020 році кримінальне провадження знов було закрито.

Адвокатка дійшла до висновку що чергове поновлення розслідування вже не є ефективним способом захисту прав потерпілих бо деякі слідчі дії вже неможливо провести через збіг часу і вона пояснила постраждалим про їх право звернутись до Європейського суду з прав людини.

В 2020 році за правовим супроводом адвокатки Юлії Сегеди, яка виступила представником заявників, скарга була направлена до Європейського суду з прав людини.

Скарга була подана від трьох заявників – жінка, її син та її мати, які зазнали нападу та отримали тілесні ушкодження та посилалась на порушення статей 2, 3, 8 та 13 Конвенції.

Суд визнав прийнятною скаргу щодо відсутності ефективного розслідування та жорстокого поводження, дійшов висновку про наявність порушення ст.8 Конвенції.

Уряд України заперечував проти цієї скарги та посилався на те що вказані події не досягли рівня жорстокого поводження, що в майбутньому Україна виконала свої зобов’язання та прийняла законодавство про запобігання та протидію домашньому насильству, а на час подій такого законодавства ще не було.

На думку Юлії Сегеди, правоохоронні органи не мають нівелювати серйозність та формально ставитись до таких правопорушень.

«Скарга заявників задоволена частково як в частині порушених прав, так і в частині сатисфакції, але важливим є те, що ЄСПЛ визнав що неефективне розслідування є порушенням прав людини. Українські органи слідства часто не приділяють належної уваги фактам домашнього насильства та легким тілесним ушкодженням, хоча такі події є травмуючими для постраждалих і вони мають розраховувати на належне розслідування та притягнення винних до відповідальності. На виконання рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) держава має здійснити глибокий правовий аналіз. На його основі необхідно розробити та впровадити комплексні системні зміни, щоб унеможливити подібні порушення в майбутньому.» – говорить Юлія Сегеда

Це рішення має важливе значення для української практики, оскільки підтверджує кілька принципових підходів ЄСПЛ:

• Позитивний обов’язок держави полягає не лише у криміналізації домашнього насильства, а й у проведенні оперативного, ретельного та ефективного розслідування кожного повідомлення про таке насильство.

• Легкі тілесні ушкодження не виключають застосування статті 8 Конвенції, якщо посягання зачіпає фізичну недоторканність особи та її приватне життя.

• Домашнє насильство щодо дітей потребує особливо ретельного реагування. Органи досудового розслідування повинні забезпечити повне дослідження обставин щодо всіх потерпілих, а не лише окремих із них.

• Неодноразове скасування прокурором постанов про закриття провадження, зміна слідчих, невиконання письмових вказівок прокурора та тривале затягування розслідування є ознаками його неефективності.

Текст рішення опублікований за посиланням: