“Я стикнулась з СНПК в Україні не в 2022 році, а в 2014-му і вже тоді я мала переконання що це є воєнним злочином.

З 2022 року такі злочини почали розслідуватись саме як воєнні, але ті, хто постраждав раніше можуть звернутись за допомогою і зараз і пізніше. Сатисфакція це про досягнення справедливості і ми маємо прагнути цього, а винні мають бути покарані. Я сформулювала десять тез на підставі мого досвіду захисту постраждалих.” – говорить Юлія Сегеда

СНПК це тільки згвалтування.

Ні, проявив СНПК набагато більше. Наприклад це примусове оголення, примусовий шлюб, вагітність, примус до проституції, каліцтво статевих органів та інші дії сексуального характеру, у тому числі згвалтування. Також вважаються постраждалими ті, хто був примушений бачити такий злочин.

Зараз я веду справу де жінку змусили роздягатись і злочинця вдалось встановити.

Від СНПК можуть постраждати тільки жінки.

Ні, чоловіки також можуть бути постраждалими, таке жорстоке поводження застосовується до полонених як форма тортур.

Також від цього злочину є постраждалі діти.

Якщо постраждала(лий) не знають даних кривдника то немає сенсу заявляти про злочин.

Ні, СНПК це воєнний злочин і за нього мають понести покарання не тільки конкретні особи хто його вчинив, а політичне та воєнне керівництво країни агресора, які використовують сексуальне насильство як засіб ведення війни.

Крім того, сучасні засоби пошуку інформації та доказування дозволяють встановити особу кривдника.

Якщо постраждала(лий) не чинили опір, то це не насильство.

Ні, у випадку СНПК немає поняття згоди бо обстановка в якій знаходиться людина не дозволяє надати таку згоду бо це обстановка примусу, збройногоокупації, загрози застосування зброї, а злочинець користується своєю перевагою, своєю владою над іншими, їх беззахисністю. Людина підкорюється а не погоджується і той, хто користується цим має понести відповідальність.

Пройшло багато часу, постраждала не пам’ятає кривдника, тому нема сенсу заявляти про це.

Ні, сенс є. Це злочин, а людина – постраждала. Важливо щоб злочин був визнаний злочином, а постраждалий отримав допомогу, захист, компенсацію.

Репарації довго чекати, а тому постраждалі не хочуть займатись тривалим процесом.

Так, репараційний процес не швидкий, але він вже триває, хоча збройний конфлікт ще не закінчений.

Законодавством передбачені проміжні репарації для постраждалих від СНПК і їх вже отримали ті постраждалі, хто звернувся за допомогою раніше.

Для отримання допомоги обов’язково треба йти до поліції.

Ні. Отримання допомоги постражлалими від СНПК не залежить від звернення до поліції та кримінального провадження. Визнання потерпілим від воєнного злочину спрощує отримання передбаченого законом статусу, але не є умовою.

Я не маю сил займатись цими питаннями.

Я раджу первинно подумати про медичну та психологічну допомогу, а потім коли ви будете мати ресурсність ми вирішимо юридичні питання.

Мій стан ніхто не зможе зрозуміти.

Я не маю такого досвіду, але я маю досвід захисту постраждалих. Я буду поруч, і ми пройдемо разом цей шлях до справедливості.

Не знаю коли я взагалі зможу про це говорити.

СНПК не має терміну давності притягнення до відповідальності. Ви можете сказати про це тоді, коли будете готові.